- дубуватий
- —————————————————————————————дубува́тийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дубуватий — а, е. 1) розм. Те саме, що дубоголовий. 2) Твердуватий, з товстою твердою шкірою … Український тлумачний словник
дубуватість — тості, ж., розм. Властивість за знач. дубуватий 1) … Український тлумачний словник
дурний — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови